Президент Зеленський йде до виборів із віце-прем'єром Михайлом Федоровим. Фото: president.gov.ua
Президент Зеленський йде до виборів із віце-прем'єром Михайлом Федоровим. Фото: president.gov.ua

В Україні знову активізувалося обговорення теми швидких виборів – одразу після можливого перемир'я.

Днями з'явилася публікація британського журналу The Economist, згідно з якою, у разі припинення вогню наприкінці квітня і не продовження військового стану після 8 травня, влада хоче призначити вибори президента вже на липень, щоб опоненти Зеленського не встигли зібратися з силами і чинний президент зміг би переобратися на другий термін. За даними журналу, Зеленський ще минулого тижня доручив своїй команді готуватись до виборів.

Цю публікацію невдовзі спростували на Банковій та у "Слузі народу".

Водночас, за даними джерел "Країни", близьких до Офісу президента, підготовка до переобрання Зеленського на другий термін справді активізувалася. Українська влада до кінця не впевнена, що перемир'я буде до початку травня, хоча цього й не виключають. І, у будь-якому разі, виходять із того, що війна, швидше за все, цього року закінчиться. А тому до виборів треба готуватись заздалегідь. І робота вже розпочалася. Ключовою людиною у плані підготовки називається Михайло Федоров, "цифровий" віце-прем'єр.

При цьому джерела кажуть, що терміни призначення виборів, у разі припинення вогню, безпосередньо залежатимуть від ступеня впевненості влади в перемозі Зеленського.

"Якщо перемир'я почнеться до початку травня, то дійсно президентські вибори можуть пройти в серпні або восени. Восени можуть пройти також парламентські та місцеві вибори. Але цей сценарій буде реалізований лише за умови, якщо Зеленський і Єрмак матиме чітку впевненість у перемозі. Якщо такої впевненості не буде, то вибори постараються відтягнути."

За його словами, на Банковій бачать три головні проблемні питання, які потрібно вирішити, щоб з'явилася впевненість у перемозі нинішнього президента.

Перший - це електронне голосування через "Дію", запровадження якого, як вважають в опозиції, дасть можливість Офісу президента провести широкомасштабні фальсифікації, "вписавши" потрібні цифри підсумків е-голосування. Ряд представників влади періодично дають зрозуміти, що варіант "виборів через "Дію" розглядається. Хоча офіційно ніхто не заявляв, що ця система вже розробляється і може бути застосована на найближчих виборах. У той час джерела "Країни" підтверджують, що впровадження електронного голосування дійсно обговорюється, хоча остаточне рішення ще не прийняте.

Друга проблема – це Валерій Залужний. Екс-главком ЗСУ на сьогоднішній день найнебезпечніший суперник для Зеленського на виборах. І хоч останнім часом через близькі до влади ЗМІ просуваються дані опитувань про те, що рейтинг чинного президента зростає, а Залужного падає, серед соціологів до цих даних поширене скептичне ставлення. Джерела близькі до Банкової також підтверджують, що Залужний, як і раніше, розглядається в Офісі президента як головна електоральна загроза, а тому його намагаються переконати не йти на вибори чи йти, але на чолі списку партії Зеленського. У тому числі, як аргумент використовують і згадані вище опитування. "Але поки що чіткого розуміння, що Залужний відмовиться йти на вибори у нас немає", - говорить джерело.

Третя і найгостріша проблема для Зеленського – це стосунки з Трампом. Президент США вже дав зрозуміти, що має намір відбити вкладені в Україну гроші. І хоч формально він ставить питання лише в економічній сфері (контроль за інвестиціями в інфраструктуру та розробку родовищ через угоду надрах), проте зрозуміло, що там де економіка, там завжди і політика. Реалізація "угоди" можлива лише у випадку, якщо українська влада її умови дотримуватиметься. А отже американці так чи інакше повинні досить щільно контролювати і політичну сферу.

Зеленський "угоду" в її нинішньому вигляді підписувати не хоче, за що Трамп вже пригоряв йому "великими проблемами".

В оточенні президента США і так багато людей, які скептично налаштовані до Зеленського.

І хоч Трамп і захистив його публічно після заяви Путіна про "зовнішнє управління", але як далі складатимуться відносини українського та американського президентів (особливо, у разі проблем із підписанням угоди) - можуть бути різні варіанти.

Банкова всі ці загрози, очевидно, усвідомлює, а тому намагається заручитися підтримкою Трампа щодо гарантій збереження посту президента для Зеленського. Але чи готовий він виконати задля цього всі "хотілки" американського президента, а якщо і виконає, то чи зможе утриматися при владі - поки що питання відкрите.

Що відбувається у політичних процесах усередині України, розповідає "Країна".

Травень покаже терміни

Першою відправною точкою для того, щоб хоча б розпочати предметні розмови про вибори, є припинення вогню. Другий – завершення військового стану, термін дії якого у лютому було продовжено до 8 травня.

Ні з першого, ні з другого питання поки що остаточної ясності немає. Щоправда, західні ЗМІ пишуть, що Трамп хоче добитися припинення вогню вже до 20 квітня чи хоча б на початок травня. Але поки що немає впевненості, що ці терміни будуть витримані. Крім того, навіть якщо припинення вогню до цих термінів і буде досягнуто, немає гарантії, що військовий стан не продовжать (з Банкової вже йдуть сигнали, що його можуть і продовжити навіть якщо досягнуть припинення вогню). А поки що діє військовий стан вибори проводити не можна.

Тобто, головним сигналом у тому, що підготовка до виборів перетворюється на практичну площину є скасування військового стану.

Якщо припустити, що його не продовжуватимуть і воно перестане діяти з 9 травня, то, відповідно, набирають чинності норми законів, за якими відкладені раніше вибори мають бути оголошені протягом місяця. Від моменту оголошення виборів до самого дня голосування з виборів президента має відбутися 90 днів. Тобто, раннє (якщо нинішнє законодавство залишиться незмінним) вибори глави держави пройдуть у серпні.

На підготовку до парламентських виборів дається ще менше часу – 60 днів. Однак, на поширену в політичних колах думку, їх, швидше за все, перенесуть на якийсь час після президентських і можуть провести в останню неділю жовтня разом із місцевими виборами, які і так мали бути за графіком відбутися цього дня. Причина – президентські вибори організувати набагато простіше, ніж парламентські, де бере участь велика кількість партій та кандидатів.

Крім того, як ми вже писали, за однією з версій на такій періодичності наполягають американці, які хочуть, щоб мирний договір підписував вже новообраний президент з підтвердженими повноваженнями, а ратифікував його нинішній абсолютно керований склад парламенту (з новим складом Ради, куди увійдуть, напевно, багато).

Але це все виходячи з того, що вибори будуть проводитись за чинним законодавством.

Голова ЦВК України Олег Діденко вже заявив, що термін підготовки до виборів після завершення військового стану має бути більшим.

"Чи достатньо цього часу для підготовки виборів? Якщо ми говоримо про голосування, яке буде демократичним і відповідатиме стандартам, то, мабуть, що ні. Всі це розуміють. Через вплив повномасштабної війни ми потребуємо коригування цих процедур", - заявив Діденко.

На цьому тлі стаття британського журналу The Economis, що з'явилася в неділю, про те, що Зеленський налаштований, у разі завершення військового стану в травні, організувати вибори президента вже в липні, в Україні викликала в колах, близьких до влади хвилю спростування.

"Ніякі вибори не готуються, ніякої підготовки не ведеться. Ми, навпаки, постійно працюємо над тим, щоб заспокоювати наших колег з інших політичних партій і фракцій, тому що вони постійно ось уже два роки кажуть, що ось-ось вибори", - сказав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія і шість місяців після зняття військового стану, і до теперішнього часу "позиція не змінилася".

Спікери, СММ та телеграм-канали, близькі до Офісу президента, а також публікацію в Economist, переважно спростовують.

Скептично до неї налаштовані і серед опозиціонерів.

Так, народний депутат Ярослав Железняк ("Голос") припустив, що навіть якщо парламент за умови, що воєнний стан закінчиться, прямо на початку травня призначить президентські вибори, то вони за нинішнього законодавства відбудуться - рано - у серпні. Якщо ж у ВП все ж таки вирішать продовжувати військовий стан, і президент внесе відповідний законопроект, то депутати, припускає Желєзняк, можуть навіть прийняти його, не чекаючи 9 травня, "як уже бувало не раз".

У свою чергу народний депутат Олексій Жмеренецький ("Слуга народу", СН), коментуючи статтю в The Economist, написав на своїй сторінці у Facebook, що "для проведення будь-яких виборів необхідно ухвалити... безліч законодавчих змін, які на даний момент навіть не розроблені органами влади, оскільки до завершення війни неясно, як їх прописати".

"Виходячи з розмов з осередками партій, групами з розробки законодавства, лідерами з різних таборів, я роблю висновок, що зараз навіть говорити про якісь терміни неможливо до стабільного мирного врегулювання. А такі обговорення під час бойових дій вважаю огидніми., і тоді вже займуться політичними іграми, - стверджує народний обранець.

Водночас один із членів фракції СН у розмові зі "Країною" визнав, що розмови про вибори "оживилися". Крім того, запрошували на погоджувальну раду голів фракцій та комітетів парламенту голови ЦВК.

Водночас, за його словами, щодо фракції розходиться інформація, що "відповідальним за вибори" Зеленський зробив віце-прем'єра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій - міністра цифрової трансформації Михайла Федорова. І той координує роботу з віце-прем'єром з відновлення України – міністром розвитку громад та територій Олексієм Кулебою, віце-прем'єром-міністром нацєдності Олексієм Чернишовим, заступником голови ВП Віктором Микитою.

Співрозмовник, близький до керівництва фракції СН, цю інформацію підтверджує, щоправда, із застереженнями.

"Щоб курирувати підготовку до виборів, треба, щоб вона почалася. А поки не видно світла в кінці тунелю (тобто у мирному врегулюванні – Ред.). Михайло проводить не наради, як пише британська преса, а, швидше, консультації. Зустрічається з усіма поспіль, цікавиться різними нюансами виборчого процесу",

Роздуми навколо "Дії"

 

Водночас джерело, близьке до Офісу президента, каже, що команда готується до виборів за владною вертикаллю вже фактично дана.

"До кінця немає впевненості, що перемир'я буде найближчими місяцями, але є загальне відчуття, що війна закінчиться цього року. А тому і дана команда готується до виборів. Якщо перемир'я почнеться до початку травня, то, дійсно, президентські вибори можуть пройти в серпні або восени. Восени можуть пройти також парламентські і місцеві вибори. Упевненість у перемозі. Якщо такої впевненості не буде, то вибори постараються відтягнути.

За його словами, на Банковій бачать три головні проблемні питання, які потрібно вирішити, щоб з'явилася впевненість у перемозі нинішнього президента.

Перше – організація електронного голосування через "Дію". Формальна підстава – необхідність забезпечити реалізацію виборчого права військовими та українськими біженцями за кордоном. Деякі спікери влади періодично кажуть, що ця ідея обговорюється. Але офіційно навіть про створення такої системи нічого не повідомлялося. Не говорячи вже про плани її використання на найближчих виборах. Джерело каже, що остаточного рішення ще немає, хоча, за його словами, для Банкової "спокуса дуже велика". Однак питання вкрай токсичне. Як заявляє опозиція, за допомогою голосування через "Дію", влада може абсолютно безконтрольно вписати будь-яку цифру, повністю сфальсифікувавши результати.

"Тому для того, щоб до цієї ідеї підступитися у Офісу має бути повна впевненість, що не буде різко негативної реакції ні від Штатів, ні від Європи", - каже джерело.

Проблема Залужного

Друга проблема, за його словами, це Залужний, який, з огляду на опитування, є потенційно головною загрозою для Зеленського на виборах.

"Єрмак активно працює, щоб відговорити екс-главкому йти на вибори, а якщо і йти, то на парламентські і на чолі списку партії Зеленського. Для цього активно використовуються опитування, що з'явилися останнім часом, які фіксують зростання рейтингу Зеленського. іт утриматися. Але впевненості в тому, що Залужний не піде на вибори у нас поки що немає жодної певної відповіді", - каже джерело.

Один із українських соціологів сказав "Країні", що скептично ставиться до даних соцопитувань, деякі з яких останнім тижням показують, що на виборах Зеленський може перемогти Залужного.

"По-перше, я бачив опитування останнього часу, де зовсім інші дані. По-друге, багато опитування показують, що у Залужного значно вищий рейтинг довіри, ніж у Зеленського, а антирейтинг нижче. А значить і в другому турі у нього великі шанси перемогти чинного президента. яке відмінно від позиції влади. Крім того, Банкова вже давно використовує соціологію як інструмент вирішення політичних завдань.

Про те, що Залужний залишається проблемою для Зеленського, говорить і джерело, близьке до керівництва фракції "Слуга народу".

"Частина цієї проблеми начебто вирішується: за нашими останніми закритими соцопитуваннями, у першому турі Зеленський у Залужного виграє. Але той все одно бере гору в другому. І що з цим робити, поки незрозуміло. Спойлери на кшталт Білецького (колись командир батальйону "Азов", а сьогодні Третій армій). бере, скажімо, не 28%, а 25 -ть.

Тінь Трампа

Третя і головна проблема для Зеленського, пов'язана з виборами та взагалі з перспективами утримання влади, пов'язана із стосунками з Трампом. Включно з тим, на якому конкретно варіанті мирного врегулювання він наполягатиме і чи буде в цьому варіанті місце для нинішнього президента України.

"Хоть Трамп в последнее время жестко Зеленского уже не критикует и даже заступился за него, когда Путин предложил ввести внешнее управление, базовые проблемы в отношениях президента Украины и США не решены. Например, по сделке о недрах. Трамп хочет подписать именно тот вариант, который он предложил, рассчитывая таким образом не только отбить уже вложенные деньги, но и, фактически, взять под контроль ключевые позиции в украинской экономике. А значит - получить большое влияние и на внутриполитические процессы. Зеленский не хочет в таком виде сделку подписывать за что Трамп ему уже грозит большими проблемами. И никто не сомневается, что Вашингтон эти проблемы сможет организовать. Это сейчас главный момент, который будет определять дальнейшие отношения Киева и Вашингтона. Может ли Трамп дать гарантии поддержки Зеленскому в обмен на то, что тот подпишет сделку? Наверное да. Но неизвестно удержится ли тогда вообще президент у власти. Кроме того, Трамп может эти гарантии и отозвать, сделав ставку на более управляемую фигуру во главе Украины, чем Зеленский, скандал с которым в Белом доме, а также отказ приносить Публічні вибачення, Трамп навряд чи забув. Зрештою, найважливіший момент – якими будуть параметри мирного врегулювання, якщо воно взагалі станеться. Про що зараз тривають торги між Трампом та Путіним? І яке місце у цих торгах займає Зеленський? Чи вирішать за підсумком США, що відхід Зеленського є частиною процесу завершення війни чи ні? Від відповіді ці питання і залежить подальший перебіг подій. Хоча, безумовно, навіть якщо Зеленський повністю посвариться з Трампом і США вимагатимуть відставки президента України, він сам навряд чи з власної волі кудись піде. Він намагатиметься втриматися в будь-якому випадку. Щоправда, при цьому він ризикує опинитися у стані фактичної війни на два фронти проти США та РФ, що дуже гірше змінить ситуацію для України", - говорить джерело в політичних колах.

Підпишіться на телеграм-канал Політика Страни, щоб отримувати ясну, зрозумілу та швидку аналітику щодо політичних подій в Україні.