Зарплати українських чиновників, які останнім часом і так б'ють рекорди, зростуть ще більше. Наприклад, доходи деяких держслужбовців у міністерствах можуть злетіти чи не вдвічі.
Нещодавно парламент ухвалив одразу два закони щодо системи оплати праці чиновників.
Йдеться, зокрема, про закони про запровадження єдиних підходів у оплаті праці державних службовців (законопроект №82222) та державну службу (проект №9478). Останній регулює питання присвоєння рангів, яких безпосередньо залежать надбавки до зарплат.
"Проголосували за різке підвищення зарплат для працівників міністерств. Тепер у них зарплати будуть різко більшими за базову зарплату військовослужбовця", - зазначила нардеп Софія Федіна, коментуючи підсумки голосування за проектом №9478 у сесійній залі.
Зазначимо, що зарплати українських чиновників почали різко зростати минулого року. Не чекаючи ухвалення закону (якого подали до Ради ще кілька років тому, але ходу йому довго не давали), Кабмін відрегулював зарплатне питання своїми постановами. У результаті за минулий рік доходи працівників міністерств та відомств різко злетіли. Навіть клерки середньої руки одержують на руки по 40 -50 тисяч (вже після вирахування податків), а верхня планка у багатьох держорганах перевищує 200 тисяч на місяць. І динаміка зарплатного зростання чиновників, і розміри їхніх доходів уже й так набагато перевищують середній показник у країні. А тепер, виходить, держслужбовці зароблятимуть ще більше.
Розбиралися, як перерахують зарплати урядовців.
Воював - отримай
Нещодавно Рада проголосувала за урядовий проект №9478, який було внесено до парламенту ще 2023 року. Документ вносить зміни до закону про держслужбу щодо "удосконалення порядку співвідношення між рангами державних службовців та рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами".
Основні нововведення такі:
- з'явилася можливість присвоювати вищі ранги держслужбовцям відповідно до їхніх співвідношень коїться з іншими спеціальними званнями. Йдеться зокрема про військові звання, які присвоєно чиновнику (якщо той, скажімо, мобілізувався до ЗСУ, а потім повернувся на держслужбу);
- можна зараховувати до стажу держслужби час роботи посадах начальників військових адміністрацій та його заступників, працівників місцевих військових адміністрацій.
У пояснювальній записці до проекту зазначено, що в лавах збройних сил перебуває понад 3,6 тисячі держслужбовців (дані на 2023 рік). Нерідко там їм надають вищі звання, ніж ті, що вони мали на час вступу на державну службу. Оскільки держслужбовці повертаються на колишнє місце роботи (у зв'язку з демобілізацією, пораненням та ін.), для підвищення мотивації вирішили переглянути чиновницькі ранги з прив'язкою до військових звань.
У новому законі, зокрема, прописано, що ранг держслужбовця встановлюється на рівні спеціального звання, навіть якщо згідно із законом про держслужбу йому може бути присвоєно лише нижчий ранг. Це означає, що, наприклад, якщо на держслужбу прийде фахівець із офіцерським званням, він зі старту отримає вже не початковий, а "середній" ранг держслужбовця. До якої людині, яка "не нюхала пороху", доводиться йти роками.
Щодо працівників військових адміністрацій, то з ними ситуація наступна. До штату військових адміністрацій з початком війни увійшли багато фахівців колишніх цивільних адміністрацій, але законодавством статус "тимчасових" військових адміністрацій до кінця не врегульовано, тому нарахування стажу держслужбовців опинилося під питанням.
Нагадаємо, загалом у структурі держслужби в Україні 9 рангів та три категорії. Найнижчі - 7,8 та 9 категорії "Б" (це, як правило, чиновники рівня спеціаліста відділу місцевих адміністрацій та органів влади). Середній рівень – ранги 4,5,6. Високий - 1,2 та 3 категорії "А" (центральні органи державної влади, міністерства та відомства).
Як саме співвідносяться "цивільні" ранги держслужбовців із військовими званнями, у новому законі не прописано, це має визначити Кабмін. Але, як кажуть юристи, з якими поспілкувалася "Країна", офіцерські звання, швидше за все, відповідатимуть рангам держслужби середнього та високого рівня.
У структурі чиновницьких зарплат передбачено доплати за ранги. Але вони порівняно невеликі. Наприклад, від 200 гривень на місяць за 9 ранг до 1000 – за перший (кожний ступінь у ранжируванні – плюс 100 гривень на місяць до зарплати).
Але тут є важливіший, і, головне, грошовий для чиновників нюанс. У законодавстві під певні ранги виписано відповідні посади. Простіше кажучи, чиновник 4 або 5 рангу не може бути рядовим клерком – як мінімум, провідним спеціалістом чи начальником відділу. А оклади за такими вакансіями суттєво відрізняються від "пересічних". Наприклад, якщо спеціаліст відділу міністерства чи відомства отримує 40, то провідний спеціаліст – до 60 тисяч, а начальник відділу чи управління – до 100 тисяч.
Тобто "ревізія" рангів відповідно до військових звань означає, що військовослужбовці, які повернулися на держслужбу, автоматично отримають і швидке кар'єрне просування, і серйозну надбавку до скарги.
Істотний додаток до зарплат держслужбовців дає також вислуга років (або стаж, який тепер додадуть працівникам військових адміністрацій) - плюс 3% за рік стажу (аж до 50% від окладу).
"Мета очевидна: як просуватимуть своїх же працівників, які йшли воювати, так і залучатимуть на держслужбу колишніх військових, причому зі старту даючи їм незрівнянно кращі умови, ніж "звичайним" чиновникам. Тобто навіть після закінчення війни наші міністерства та відомства фактично будуть під військовими", - сказав "Країні".
Узаконили величезні зарплати
Ще один новий закон щодо чиновницьких зарплат - про запровадження єдиних підходів до оплати праці державних службовців.
"Мета – щоб протягом п'яти років зарплати на держслужбі становили не менше 70-90% від окладів на аналогічних посадах у приватному секторі", - каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Зазначимо, що напередодні ухвалення цього проекту багато ЗМІ написали, що він передбачає збільшення зарплат чиновників на 70-90%, але потім народні депутати почали масово спростовувати такі публікації.
"Не знаю, хто вигадав, що зарплати чиновників мають зрости на 70-90% одразу після затвердження проекту 8222. Але нагадаю, що на це немає грошей. Це легко перевірити, відкривши бюджет на 2025 рік", - написав у своєму телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк.
"У законі йдеться про запровадження класифікації посад, зміну розрахункової величини для визначення посадового окладу та встановлення його на рівні не нижче мінімальної зарплати", - каже Забловський.
Прописано, що зарплата держслужбовця має складатися з основної частини (70%) та варіативної (30%). У першу входять оклад, доплата за ранг, вислугу років, наукові звання та ін., у другу - різні премії, доплата за інтенсивність праці та ін.
Зазначимо, що фактично всі норми нового законопроекту вже й так діють. Оскільки проект було подано до Ради ще 2022 року і довгий час його не могли ухвалити, Кабмін своїми рішеннями (зокрема постановою №1409) "прискорив" чиновницьку зарплатну реформу. Наприклад, якщо раніше мінімальний оклад на держслужбі становив не нижче за два прожиткові мінімуми (5400 грн), то минулого року його підвищили до розміру мінімальної зарплати, а премії та надбавки обмежили на рівні 30%. Але ці нововведення торкнулися лише чиновників державних органів, які провели класифікацію посад. За новою сіткою є 15 грейдів із окладами залежно від посади та рівня держустанови.
Найнижчий оклад для 9 рівня посади (9 ранг) третього типу держоргану (місцеві органи влади) – 7100 гривень на місяць (крім надбавок та премій). Найвищий – перший рівень посади типу держустанови 1.1 (міністерства та ключові відомства) – 91 896 гривень.
Але класифікацію посад провели далеко не всі держоргани (частково й тому, що передбачала перегляд штатного розкладу). На них особливо не тиснули, але при цьому платили за старою схемою (у тому числі з різними доплатами за виконання спеціальних доручень, яких у новій зарплатній сітці немає). У результаті тим, хто пригальмував із класифікацією посад нерідко платили навіть більше, ніж тим, хто впровадив новації. Щоправда, не всім, а лише наближеним до начальства чиновникам (оскільки зберігалася велика частка премій та надбавок у загальній структурі зарплати). А рядові співробітники отримували менше, ніж їхні колеги у структурах, що запустили новації.
З ухваленням нового закону така класифікація посад стане обов'язковою для всіх, тому частина держорганів можуть чекати на кадрові зачистки та загальну переоцінку кадрів.
Але тим, хто залишиться, зарплати можуть збільшити. Адже саме механізм, який свого часу прописав Кабмін (і тепер узаконив Рада), дозволив минулого року рекордно розігнати зарплати чиновників.
Скільки отримують чиновники
"Країна" вже писала, як зросли зарплати в міністерствах та відомствах. І цей процес продовжується. За даними Мінфіну, у лютому 2025 року середня зарплата в центральних держорганах країни склала 51,4 тисяч гривень, тоді як, наприклад, у лютому минулого року було 44,4 тисяч (і на той момент уже вважалася рекордною). І тут за рік – ще плюс 15,8%. Мінфін дає таку статистику: наприклад, в апараті ВР на початок минулого року середня нарахована зарплата становила 47,5 тисячі гривень, за підсумками того ж року - 67,5 тисячі. У Мінекономіки середні зарплати зросли з 40,1 тисяч на початок року до 63,3 за підсумком 2024 року. У Міносвіти – з 39,3 тисяч гривень до 49,4 тисяч, у МОЗ – з 39,5 тисяч до 53,2 тисяч, у Мінсоцполітики – з 38,8 тисяч до 52,6 тисяч, у Мінцифри – з 54,5 до 71,2 тисяч тощо.
Для порівняння: середні зарплати по країні за той же лютий 2025 року становили, за даними Пенсійного фонду, 18,6 тисячі гривень. Тобто чиновницькі зарплати набагато вищі за "звичайні".
Як розповіла нам працівниця одного із підрозділів податкової служби, під кінець минулого року їм виплатили тринадцяту зарплату.
"Отримала на руки більше 80 тисяч гривень, ще пару років тому про такі гроші і мріяти не могла, у кращому разі мала вдвічі менше. І це я, проста смертна. Начальник отримав за грудень майже 200 тисяч", - розповідає Ірина.
За її словами, є ще доплата на оздоровлення до відпустки у розмірі 100% середньої місячної зарплати, яка "дозволяє планувати закордонні тури".
За даними Мінфіну, за підсумками грудня 2024 року лідирувало із зарплат Міністерство культури - 134,5 тисячі на місяць (швидше за все, сюди також увійшла 13-та зарплата). У МЗС – 125 тисяч, у Держслужбі з етнополітики та свободи совісті – 122,3 тисячі, в АМКУ – 118,2 тисячі гривень. Повторимося, це середні зарплати, є й ті, хто одержав набагато більше.
Наприклад, у керівництва експортного контролю груднева зарплата становила 370,5 тисяч, у НКРЕКУ – 366,8 тисяч, у НАЗК – 355,8 тисяч, у Держслужбі якості освіти – 317,9 тисяч (при тому, що шкільні вчителі отримують по 15 тисяч гривень).
Працівниця податкової служби Ірина розповіла нам, що цього року – з квітня-травня – їм обіцяють підвищити зарплати ще як мінімум на 15%. При цьому йдеться про збільшення не посадових окладів, а частіше преміювання, доплати за інтенсивність праці, вирішення побутових питань, оздоровлення та ін.
"Це, свого роду, африканська зарплатна модель держслужбовців, яку з приходом МВФ почали створювати в деяких державах цього континенту. Суть у тому, що за рахунок високих зарплат створюється свого роду "нова аристократія", що отримує набагато більше решти громадян, і живе у свого роду "вакуумі", але повністю не така, як вона не так, як ні. у нас також відбувається формування такої "нової шляхти" прискореними темпами", - підсумував економіст Олексій Кущ.
