Підбиваємо підсумки 333-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
З ранку Генштаб повідомляв, що росіяни вели безуспішні наступальні дії на Авдіївському та Лиманському напрямках. Продовжуються спроби наступу на Бахмутському напрямку, супротивник збільшує інтенсивність застосування авіації. Увечері Генштаб згадав і спроби настання РФ у Запорізькій області.
За добу відбито атаки в районах населених пунктів Новоселівської Луганської області та Терни, Серебрянське лісництво, Верхньокам'янське, Білогорівка, Червона Гора, Бахмут, Першотравневе, Мар'їнка та Перемога у Донецькій області.
Бої, судячи з цієї географії, йдуть на захід від Кремінної-Рубіжного, а також у районі Сіверська.
ЗСУ контролюють позиції в Луганській області, але просування вперед дуже утруднене, тому що росіяни підтягнули величезні резерви, до того ж там усе ретельно заміновано. Ці слова голови Луганської ОВГайдаю наводить CNN.
За словами Гайдая, противник має кілька оборонних рубежів у регіоні. "Першу лінію переважно утримують нещодавно мобілізовані або з Росії, або з так званої ЛДНР", - каже він.
Кількість російських військ у цьому районі він оцінює як "величезне". Є чеченські підрозділи. "І дуже велика кількість мобілізованих. І їх постійно кидають у наступ - майже постійно... І величезна проблема в тому, що їх просто неймовірна кількість. Тому кожен метр Луганщини вкрай складно завоювати", - визнає губернатор.
Також бої продовжуються навколо Бахмута.
Washington Post сьогодні написала про високі втрати України під Бахмутом. Газета описує похорон у селищі Новий Яричів Львівської області одного з військових, який загинув там під час артобстрілу – Юрія Лойка. Схожа ситуація й у інших селах.
"Щодня з Бахмута привозять нових загиблих. Молоді люди вмирають - дуже молоді люди. Це найважче для мене - так багато моїх знайомих помирає", - каже 49-річна Оксана Сервіло, директор школи у сусідньому селі Неслухів.
"На фронті близько 600 наших чоловіків із громади, яка налічує близько 18 500 осіб. Багато хто загинув", - заявив журналістам голова селища Новий Яричів Петро Соколовський.
Західні аналітики продовжують стверджувати, що Бахмут – оперативно та стратегічно незначний військовий пункт. Але оборона цього міста є обґрунтованою, незважаючи на її витрати для України. Таку думку висловлює Інститут вивчення війни у своєму останньому зведенні.
Логіка така: якби російські війська взяли Бахмут відносно швидко та "малою кров'ю", вони могли б сподіватися на розширення операцій, а Україні довелося б спішно організувати оборонні позиції на менш сприятливій місцевості.
Враховують експерти Інституту та політичний момент, пов'язаний з тим, як може бути сприйнятий вихід з міста.
Раніше низка західних ЗМІ писали, що США радять українському командуванню відступити з Бахмута на нові рубежі оборони, щоб заощадити сили для підготовки наступу. Але, як бачимо, американські військові експерти далеко не єдині у своїй думці.
З боку російських військових блогерів також нема єдності в оцінках ситуації.
Одні кажуть, що штурм Бахмута важливий з двох точок зору: "перемелювання" там великих сил ЗСУ, яких перекидають з інших напрямів (тим більше, що з російського боку там воюють, переважно, завербований у "Вагнер" ув'язнені, до втрат серед яких російське суспільство нечутливе), і як відкриття дороги на Слов'янськ і Краматорськ (якщо Бахмут буде взято).
Другі вважають, що лобовий штурм українських укріплень на Донбасі затягує війну і дає вкрай скромний і повільний результат, коли бої за один населений пункт тривають кілька місяців (до того ж від міст потім взагалі мало що залишається). Водночас Київ встигає в тилу підготувати та озброїти нові з'єднання, а також спланувати удари на інших напрямках.
Ще один напрямок, який рухався днями - запорізький. Сьогодні призначені Росією "влада Запорізької області" повідомила про просування російських військ у район Кам'янського - села на березі Каховського водосховища. Воно розташоване на захід від Лобкового, яке, як заявляли кілька днів тому в Росії, захоплене РФ.
Україна цих поступів не підтверджувала, а Генштаб сьогодні повідомив, що російські частини, які намагаються атакувати на запорізькому напрямку, зазнають втрат і втрачають опорні пункти.
"Поки що російські пропагандисти у своїй хворій уяві "захоплюють" населені пункти Запорізької області, Сили оборони краю спокійно і впевнено знищують техніку та живу силу противника, займаючи ворожі позиції", - заявили в Генштабі.
Тим часом продовжуються навчання України біля кордонів Білорусі. За вісім кілометрів від неї, у Чорнобильській зоні відчуження ЗСУ провели навчання спецназу.
Залучалася тяжка техніка, танки, БМП, самохідна артилерійська батарея. Метою було відпрацювати сценарій, за якого доводиться стримувати російські війська, що вторглися з Білорусі. За легендою, на висадку ворожого десанту висувається штурмова група на броні під прикриттям артилерії та танків.
Навчання провели ще на одній локації – у готелі "Полісся" в Прип'яті. Там відпрацьовувалася взаємодія за умов міської забудови.
Наступ з Білорусі, зважаючи на все, розглядається Україною як цілком реальна перспектива, хоча публічні заяви в української влади та представників командування щодо цього зворотні - вони незмінно кажуть, що зараз такої загрози немає.
Танковий удар по Німеччині
На Німеччину продовжує обрушуватися критика країн, які виступають за передачу Києву німецьких танків (але Берлін блокує їхнє постачання).
Видання Washington Post у своїй редакційній колонці із цього приводу закликало Байдена надіслати до Києва "Абрамси".
Відмова Німеччини постачати Україні танки стала "першою серйозною тріщиною в тому, що колись було єдиним фронтом НАТО", пише редакція газети від свого імені.
У колонці йдеться про те, що німці, згідно з опитуваннями, менше підтримують Україну, ніж інші країни Заходу. А щодо відправки в Україну основних бойових танків жителі Німеччини розділилися майже порівну. І канцлер Шольц "приносить розумну стратегію жертвою політичного розрахунку".
Видання закликає Байдена надати Україні танки "Абрамс", щоб розморозити відправку до Києва "Леопардів" (як вважається, цю умову висувають до США німці).
Автори пишуть, що "гігантський бензин, що пожирає "Абрамс", вимагає постійного обслуговування, оскільки він погано підходить для місцевості та можливостей України". Але "якщо відправка кількох танків "Абрамс" є ключем до виходу з глухого кута з потенційно набагато більшою партією "Леопардів", президент Байден має дати свою згоду".
До речі, думка про те, що відправка невеликої кількості американських танків (або навіть взагалі одного) запустить масові постачання "Леопардів", сьогодні висловив голова комітету з міжнародних відносин Палати представників Конгресу США Майкл Маккол.
Щоправда, невідомо, чи влаштує німців такий паритет і чи не вимагатимуть вони порівнянних поставок від США.
Washington Post далі пише про те, що Москва готується до великого весняного наступу, який, як очікується, розпочнеться у найближчі два місяці. Україна також у цей термін може розпочати свій власний наступ. Але американські танки потрібні не лише для того, щоб посилити Україну у вирішальний момент війни – а й "для того, щоб зберегти рішучість і єдність Заходу перед лицем найсерйознішої загрози, з якою він стикався більш ніж за покоління".
"Нерішучість Німеччини є критичним викликом для єдності Заходу, і Байден не може сидіти склавши руки", - підсумовує видання.
Тобто в США почався тиск на Байдена, покликаний повернути назад провал із німецькими танками для України. Але поки що офіційна позиція Білого дому - танки "Абрамс" надавати не будемо, для української війни вони не підходять.
При цьому очевидно, що якби масові поставки "Леопардів" можна було запустити відправкою невеликої кількості "Абрамсов", то це, мабуть, уже було б зроблено. Але поки що цього не відбувається.
Тому не можна виключати, що німці вимагають певних партій танків від усіх країн-виробників такої техніки в НАТО. У зв'язку з чим їм не вдалося домовитися з американцями. Проте офіційно Німеччина взаємозв'язку з "Абрамсами" взагалі не підтверджує, але її впевнено переказують і німецькі, і американські ЗМІ.
Польща продовжує загрожувати, що знайде спосіб передати Україні німецькі танки Leopard 2 навіть без дозволу Німеччини, заявив польський прем'єр Матеуш Моравецький.
"Ми не будемо просто спостерігати, як Україна спливає кров'ю. І не дозволимо Росії захопити Київ, а потім спалити Європу", - сказав Моравецький. Ставлення Німеччини до цього питання він назвав "неприйнятним".
За його словами, якщо Німеччина не дасть згоди на постачання Leopard 2, Польща створить "малу коаліцію держав", які готові поділитися танками та іншими військовими постачаннями з Україною. "Україна та Європа виграють цю війну з Німеччиною чи без", - заявив Моравецький.
Зазначимо, що за міжнародними правилами одна країна не може передавати іншій країні зброю без згоди країни-виробника цієї зброї. При цьому ігнорувати це правило щодо Німеччини полякам буде складно. ФРН – це не лише член НАТО (як і Польща), а й великий постачальник зброї для потреб польської армії.
Як би там не було, через кілька днів Польща розпочне навчання українських військових експлуатації танків Leopard 2. А поки що польські ЗМІ виходять із обкладинками, де німецький танк, яким керує канцлер Олаф Шольц, подібно до страуса, ховає гармату в пісок.
Військові перспективи
Декілька високопоставлених українських чиновників заявили CNN, що другий російський наступ може розпочатися протягом двох місяців. До весни 150 000 росіян, покликаних минулої осені, буде навчено і, ймовірно, включено до боєздатних частин.
Щоб цьому протистояти, Україна хоче зайняти більш вигідне становище – перш ніж Росія зміцнить свої позиції та наростить батальйонні тактичні групи.
Для цього Україна створює нові військові з'єднання під оснащення натовським озброєнням, заявив агентству командувач Об'єднаних сил Сергій Наєв.
"Звичайно, нам потрібна велика кількість західних танків. Вони набагато кращі за радянські моделі і можуть допомогти нам просунутися. Ми створюємо нові військові частини. І наші подальші дії залежатимуть від їхньої боєздатності. Тому допомога Заходу вкрай важлива", - сказав генерал-лейтенант.
"Весь підрозділ має бути оснащений однією і тією самою машиною, тому весь батальйон оснащений "Бредлі", якщо ми його отримаємо, або "Леопардами", - додав Наєв.
Як розповів в ефірі телемарафону керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, українські військові навчаються комплексно на західних полігонах (Великобританія, Німеччина, Чехія, Іспанія) та формують повноцінні бригади чи батальйони. Задіяна техніка НАТО.
У результаті виходить укомплектований підрозділ за НАТОвським стандартом і готовий воювати на техніці альянсу, що постачається в Україну. "Звичайно, враховується і наш багатий досвід", – каже Мусієнко.
У цьому світлі він бачить сенс у навчанні українських військових уже зараз роботі з танками, постачання яких ще обговорюється (маються на увазі Леопарди). Рано чи пізно це рішення буде ухвалено, вважає Мусієнко, і на той час українські військові вже мають бути готові вести бойові дії на західних танках.
Виходячи з цієї підготовки, можна справді зробити висновок, що Україна готує наступальні угруповання, оснащені західним озброєнням.
Причому готують їх, зважаючи на все, і шляхом посилення мобілізації. Сьогодні з'явилося відео, як в Одесі працівники військкомату застосували чинність для затримання потенційного призовника. І це далеко не єдине подібне відео, яке з'являється останніми днями в мережі.
Поява подібних роликів – прецедент для української мобілізації, і говорить про те, що поставлене завдання посилити набір до армії.
Представники ГУР Міноборони тим часом уже роблять прогнози щодо подальшого перебігу війни.
Спікер ГУР Вадим Скибицький заявив, що про "початок закінчення" війни можна буде говорити, коли весна та перші місяці літа будуть позаду. "Ми повинні пройти перший етап - весну та початок літа. Ми бачимо, до чого веде ця війна: змінилося російське військове керівництво, закінчився перший етап мобілізації, російська армія перегруповується", - нагадав Скибицький.
Проте, на його думку, новий наступ росіян на Київ з боку Білорусі є малоймовірним, як і активні бойові дії на півдні України.
Інший представник ГУР, Андрій Юсов, анонсував визволення Кінбурнської коси до літа. Так, принаймні, слід розуміти фразу, яку він сказав в ефірі телемарафону. "Я думаю, що новий туристичний сезон нас усіх порадує", - сказав він у відповідь на питання про можливі терміни звільнення коси.
В обох коментарях збігається позиція, за якою українська розвідка чекає на перелом ситуації на користь ЗСУ влітку 2023 року.
Росія ж продовжує реанімувати тему ядерної війни на тлі західних постачань бронетехніки в Україну. Речник Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що Москва може застосувати ядерну зброю, якщо натовське озброєння почне бити РФ.
"Якщо Вашингтон і країни НАТО поставлять озброєння, яке буде використане для завдання ударів по мирних містах і спроб захоплення наших територій, як вони загрожують, - це призведе до заходів у відповідь з використанням більш потужної зброї", - написав Володін у Telegram.
Зазначимо, що "своїми" Росія також вважає землі Криму та нещодавно захоплені українські області. За його словами, "своїми рішеннями Вашингтон та Брюссель ведуть світ до страшної війни: до зовсім інших бойових дій, ніж сьогодні".
Володін пише, що "це може закінчитися трагедією світового масштабу, яка знищить їхні країни". Також він допустив застосування ядерної зброї у локальному режимі (тобто по Україні).
"Аргументи, що ядерні держави раніше не використовували зброю масової поразки у локальних конфліктах, неспроможні. Тому що ці держави не стикалися з ситуацією, коли існувала загроза безпеці їхніх громадян та територіальній цілісності країни", - сказав спікер Держдуми.
Днями низка російських діячів, серед яких Дмитро Медведєв та патріарх Кирило, також порушували цю тему. Вони заявляли, що західні поставки бронетехніки та заклики домогтися військової поразки Росії можуть викликати третю світову війну із застосуванням ядерної зброї.
Ці заяви були зроблені напередодні "танкового Рамштайну" і, ймовірно, адресувалися Німеччині, яка, до речі, відмовилася відкривати поставки "Леопардів" Україні.
Наразі ці заяви робляться знову. Тобто в Росії, ймовірно, не вважають закритими перспективи появи натовських танків (а можливо, й іншої нової зброї) Україні. І розуміють, що, мабуть, почнеться передача й інших сучасних озброєнь – наприклад авіації.
Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв сьогодні передрік довгу, важку війну, в якій Захід намагатиметься вимотати Росію.
"Зустріч у Рамштайні та виділення важких видів озброєння Києву не залишають сумнівів у тому, що наші вороги невизначено довго намагатимуться вимотати нас, а краще – знищити. І зброї у них достатньо. Якщо треба, почнуть виробляти нове. Тому не треба ілюзій", - пише Медведєв у Телеграм.
"Буде дуже непросто", - робить висновок. До речі, це не перший такий російський месидж.
На Заході це розцінюють як підготовку населення Росії до затяжної війни та пов'язаних із нею витрат.
Про це пише британська розвідка. Вона вважає, що Росія готується до військового протистояння із Заходом та після закінчення війни в Україні. Саме з цим експерти пов'язують заплановане збільшення чисельності армії РФ до 2026 року на 11% – до 1,5 млн.
"Плани Шойгу сигналізують про те, що російське керівництво, швидше за все, вважає, що посилена військова загроза із застосуванням звичайних озброєнь збережеться ще багато років після нинішньої війни в Україні", - зазначає розвідка Британії.
Корупційний скандал у Міноборони України
Незважаючи на запевнення західних країн у забезпеченні України озброєннями, відбиток на це може накласти корупційний скандал у Міноборони, що вибухнув учора.
Відомство під час війни закуповує продовольство для ЗСУ за цінами в кілька разів вищими за ринкові, стверджують у своєму розслідуванні видання "Дзеркало тижня".
У його розпорядженні була угода Міноборони на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях. Угоду вартістю 13,16 мільярда гривень укладено 23 грудня 2022 року.
Закупівельні ціни на продукти, які в ньому закладені, виявилися завищеними у 2–3 рази порівняно з ринковими.
Наприклад, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна у магазинах Києва зараз близько 7 грн за штуку. Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, причому роздрібна ціна в магазині становить 8—9 грн.
Журналісти також звертають увагу, що наразі інформація про закупівлю Міноборони є закритою для громадськості, що, на його думку, підвищує апетити тих, хто освоює кошти на закупівлю на потреби армії.
Але астрономічні націнки у закупівлях Міноборони можна виявити не лише з харчування, повідомила після виходу розслідування народний депутат від правлячої партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла. За її словами, державна аудиторська служба проводить перевірку за цими фактами.
Керівництво Міноборони вже викликане на засідання Комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Сьогодні відомство відреагувало на скандал. Військові всі звинувачення заперечують.
"Відомості про зміст закупівель послуг харчування, поширених у публічному просторі, поширюються з ознаками умисних маніпуляцій та вводять в оману", - йдеться в офіційній заяві Міноборони.
Там йдеться також про те, що міністр оборони Олексій Рєзніков учора особисто звернувся до голови Комітету Ради з питань національної безпеки Завітневича з проханням невідкладно провести засідання Комітету.
Крім того, Міноборони готує матеріали до СБУ "з метою проведення розслідування поширення свідомо неправдивих відомостей, які завдають шкоди інтересам оборони в особливий період". Але обіцяє провести внутрішню перевірку, і у разі виявлення корупційних схем покарати винних за законом.
Але ця відповідь не влаштувала орієнтованих на Захід антикорупційних активістів. Вони звернули увагу на те, що відомство не стало заперечувати наявність контракту із завищеними цінами (тобто не спростувало звинувачення по суті). А голова чинного на гранти західних фондів "Центру протидії корупції" Шабунін сказав, що якщо Міноборони не доведе, що завищення цін не мало місце, то міністр Олексій Резніков має піти у відставку..png)
Тобто ця історія вже безпосередньо персоніфікується на фігурі Резнікова, який є одним із головних переговорників із Заходом про постачання західної допомоги Україні та їздить за кордон для спілкування з представниками НАТО.
Тому загалом ця історія має потенціал для дуже гучного скандалу - і не виключено, що з міжнародними наслідками (які буде складніше купірувати з урахуванням республіканської більшості в Конгресі, яка вже давно вимагає створити систему контролю за витрачанням України допомоги, що надходить від США).
