Конкурс на нового директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) набирає обертів.
Повноваження попереднього керівника бюро Артема Ситника завершилися у квітні 2022 року, коли вийшов семирічний термін, відведений законом. За ідеєю це мало автоматично запустити конкурсний відбір, але так не сталося.
Причиною, на думку представників грантових організацій, пов'язаних із західними структурами, було бажання влади якомога довше зберегти НАБУ у підвішеному стані без повноцінного керівника. НАБУ, так само як і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, як вважається, займається Заходом. І тому теоретично вони можуть бути використані навіть для удару по президенту та його оточенню.
З цієї причини Банкова ще з 2021 року гальмувала підбиття підсумків конкурсу з САП, а тому не поспішала і з оголошенням конкурсу з НАБУ.
Однак призначення керівників обох структур влітку було записано як умову надання Україні статусу кандидата в ЄС, і тому процес зрушив з мертвої точки. Було призначено нового керівника САП - Клименка, а потім і запущено конкурс з директора НАБУ.
Його підсумки будуть важливими з погляду політичного розкладу в Україні – якщо цей орган очолить людина, пов'язана із західними структурами, то антикорупційна вертикаль може почати проводити лінію проти найближчого оточення президента. Тим більше, що перші намітки в цьому напрямі спостерігаються вже зараз.
Водночас і Банкова не сидить склавши руки, наводячи свої мости з антикорупційними органами та, за деякими ознаками, не безуспішно.
Про те, як розгортається боротьба за посаду керівника НАБУ, читайте у статті "Країни".
Пристрасті закипають повільно
Ще на стадії підготовки до конкурсу нового директора НАБУ стало зрозуміло, що легко і спокійно він не пройде.
Група ґрунтових активістів, пов'язаних із західними структурами, забила на сполох, коли Кабінет міністрів, затверджуючи склад конкурсної комісії, фактично дав від воріт поворот одному з міжнародних експертів Драго Косу на тій підставі, що той входить до складу аналогічної комісії з відбору спеціалізованого антикорупційного прокурора, який очолює спецантикорпрокуратуру (САП).
До складу комісії для НАБУ входять три особи з урядової квоти та стільки ж призначених на пропозицію міжнародних та іноземних організацій.
Перші троє – це Микола Кучерявенко, Кирило Легких та Олексій Савчук, троє міжнародників – Карен Грінавей, Повілас Малакаускас та згаданий Драго Кос. Так ось, останній, згідно з розпорядженням Кабміну, набував повноважень члена комісії з відбору директора НАБУ наступного дня після виходу комісії для антикорпрокурора. У пропазадних колах цю вимогу вважали незаконною та потенційною підставою для оскарження рішень комісії або її складу.
"Незаконність цієї норми потрібна уряду для блокування конкурсу в НАБУ, якщо Драго Кос відмовиться виконувати явно незаконну умову та вийти з комісії САП, або для того, щоб мати залізобетонну підставу для скасування роботи комісії з НАБУ надалі. Щодо конкурсу в САП, то таким чином в Офісі президента банально намагаються викинути Драго із процесу або вже без його голосу завершити конкурс на користь свого кандидата", - коментувала ситуацію член правління грантового Центру протидії корупції Олена Щербан.
А потім була війна. Про конкурси в НАБУ та САП, який також "підвис" на той момент, усі забули. До них повернулися після нормалізації обстановки навколо Києва та численних нагадувань західних союзників, які вписали нове керівництво антикорорганів у вимоги до статусу кандидата у члени Європейського союзу. САП отримала керівником Олександра Клименка у липні. Після закінчення терміну повноважень Ситника обов'язки голови НАБУ тимчасово ухвалив перший заступник директора бюро Гізо Углава.
Наприкінці літа була резонансна спроба вписати до закону нові вимоги до кандидатів на посаду директора НАБУ та додаткові умови для звільнення голів бюро та САП – адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Як повідомляла "Країна", законопроект вніс провладний депутат Андрій Клочко.
Це розцінили як підкоп під антикорупційні органи з боку ВП. Після критики із боку Заходу проект зняли з розгляду. Крім того, влада підозрювала у спробі змінити в цей період невизначеності Углаву, але той досі у своєму кріслі.
А конкурс на нового директора офіційно розпочався лише 16 листопада. Останнім днем прийому документів було 6 грудня, згодом додали ще два тижні. Як повідомив у своєму телеграм-каналі голова ЦПК Віталій Шабунін, комісія пішла на цей крок, щоб дати більше часу для тих бажаючих взяти участь у конкурсі, хто зараз "воює у лавах ЗСУ".
21 грудня комісія завершила прийом документів і відібрала з 78 74, що подали на конкурс.
Як заявив Кучерявенко, комісія планує до весни подати на затвердження Кабміну три кандидатури.
"Конкурс відбувається прозоро і без будь-якого тиску", - зазначив представник конкурсної комісії.
За його словами, перші два етапи конкурсу у вигляді анонімного тестування на знання законодавства пройшли 50 осіб. Після тесту на загальні здібності та навички має залишитися 20.
Передостанній етап – співбесіди.
Атака групами
Тепер про кандидатів.
Ще до початку конкурсу одним із головних претендентів на посаду голови НАБУ називався Андрій Калужинський – керівник Головного підрозділу детективів НАБУ, проте у підсумковому списку кандидатів його не було.
Однак його підлеглих там чимало.
Наприклад, керівник четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Сергій Наумюк, детективи бюро Євген Теніцький, Олександр Цивінський та Олександр Скомаров. А також голова юридичного управління НАБУ Ігор Ярчак, голова Львівського теруправління НАБУ Тарас Лопушанський, колишній детектив НАБУ, а нещодавно прокурор САП Руслан Габріелян та ще "антикорупційний" прокурор Роман Симків, який, до речі, нещодавно безуспішно намагався брати участь у конкурсі на голову САП.
Крім того, у списку - голова держінспекції архітектури та містобудування Семен Кривоніс, керівник Бучанської окружної прокуратури Руслан Кравченко, начальник 4-го слідчого відділу теруправління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому Сергій Гуп'як, заступник голови Тернопільської облпрокуратури Юрій Табака, заступник міністра юстиції військової адміністрації, адвокат Віталій Власюк, чий брат-близнюк Владислав - радник Офісу президента задіяний у роботі міжнародної групи з розробки антиросійських санкцій "Андрій Єрмак - Майкл Макфол".
Впали у вічі у списку, звичайно, екс-керівник Управління спецрозслідувань колишньої Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, який вів "справи Майдану", екс-заступник директора НАБУ, колишній голова спецназу бюро Анатолій Новак.
Дивлячись з боку, важко назвати чітко кандидата (-ів) ВП чи прозахідних кіл на посаду директора НАБУ. Є окремі деталі, що дозволяють робити лише припущення про їхній можливий інтерес до тих чи інших людей. Наприклад, під час конкурсу на САП згаданий ЦПК назвав Симківа "одним із успішних" антикорпрокурорів, якого "збила" тоді Банкова.
Можливо, на нього знову ставлять антикорупціонери, але не можна виключати, що він, будучи серйозним подразником, виконує функцію, що відволікає.
Народний депутат восьмого скликання Ігор Попов, який входив до складу "антикорупційного" комітету парламенту, вважає, що до кінця конкурсу групи впливу не "підсвічуватимуть" своїх кандидатів, щоб не підставити його під удар конкурентів. Цим може пояснюватись досить незвичайна в українських політичних умовах тиша навколо конкурсу.
"Насправді кандидатів може бути навіть кілька, і тоді дивлячись хто з них прорветься у фінал, а там уже йому буде надана підтримка. Або ж розігрується складніша комбінація, коли серед групи кандидатів є основний, якого не "підсвічують", щоб його до певного часу не "збили" ні процедурно, ні чорним піаром", - коментує Попов "Країні".
Про те, що у зацікавлених сторін по кілька кандидатів у конкурсі, говорять і співрозмовники серед депутатів із профільних комітетів, важко назвати основного претендента від кожної з груп.
Формально люди, які орієнтуються на Банкову, мають мало шансів перемогти на конкурсі.
НАБУ - це улюблене "дітище" Заходу, "первісток" антикорупційної вертикалі, що включає, крім НАБУ та САП, Вищий антикорупційний суд.
А тому для Заходу важливо, щоб українське політичне керівництво на цей орган прямо не впливало. Оскільки саме міжнародні експерти матимуть право вирішального голосу при виборі кандидата, то, відповідно, найвищі шанси у тих кандидатів, які користуються довірою західних структур.
Втім, у Офісу президента залишається можливість затягти процес через суди, якщо його кандидат програє (як це було з конкурсом із САП). Ставки для Банкової у цій грі досить високі. Вже зараз навіть без повноцінного керівника НАБУ починає підступатися до кримінальних справ проти представників президентської вертикалі влади. Були обшуки щодо зловживань із гуманітаркою у Запорізькій обладміністрації. Здійснювалися слідчі дії щодо людей, близьких до заступника Офісу президента Кирила Тимошенко. Ведеться розслідування щодо публікацій у ЗМІ щодо звинувачень у корупції на "великому будівництві" голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченко.
Усі ці справи поки що не вилилися в конкретні підозри проти наближених до президента чиновників, але "пристрілка", як кажуть, ведеться.
Тому експерти прогнозують доволі непростий процес підбиття підсумків конкурсу на голову НАБУ.
"Бажання контролювати силові структури - серед основних в українських еліт. Вони - влада - насамперед не зазнають односторонньої гри щодо НАБУ і робитимуть все, щоб відштовхнути кандидата "не зі свого боку". Влаштує людина, на яку матимуть вплив і вони, та Захід. Залишилося тільки такого знайти", - сказав "Країні" політолог Вадим Карасьов.
Втім, за даними джерел у політичних колах, Офіс президента може мати й іншу стратегію - наведення "горизонтальних" зв'язків з представниками НАБУ.
"В останні місяці ходять чутки, що Єрмак встановив міцну комунікацію з найвпливовішою зараз у НАБУ людиною - Калужинським. І нібито деякі заходи, які останнім часом проводить НАБУ, погоджені з Банковою. Наприклад, дії проти найближчого оточення мера Одеси Геннадія Труханова. Інтерес є в обох сторін - для НАБУ це показник активної діяльності, для Банкової - встановлення ще жорсткішого контролю над мерією Одеси, оскільки Труханов виявляється фактично на гачку і стає повністю залежним від відносин з Офісом президента. підтверджень. Але ходять вони дуже завзято", - каже джерело серед депутатів Ради.
Водночас, як сказало "Країні" джерело, близьке до НАБУ, такі "горизонтальні" зв'язки навряд чи зможуть стати на заваді порушенню кримінальних справ проти оточення президента, якщо на це чітка стратегія Заходу.
"Якщо згадати 2016-2017 роки, то тоді Ситник і Холодницький (тоді глава САП - Ред.) також мали контакти з владою і були вкрай обережні в будь-яких справах, пов'язаних з оточенням Порошенка або керівництвом "Народного фронту". Проте США тоді вимагали результат, причому за великими фігурами так і з'явилися справи проти голови фіскальної служби Насірова та близького соратника Яценюка Мартиненка, тому й зараз будь-які домовленості не допоможуть, якщо Вашингтон задасть стратегію щодо активізації корупційних справ по оточенню президента. все ж таки спробує провести на посаду голови НАБУ свою людину, щоб утруднити реалізацію цієї стратегії, якщо її буде оголошено", - говорить джерело.
